Казка «КУЛЬБАБА»

На одній лісовій галявині росла собі маленька жовта Кульбабка. До Кульбабки за смачним нектаром прилітали різні комашки: метелики, бджілки, джмелики. І Кульбабці дуже подобалось дивитися як вони літають високо в небі. „Ось би мені так колись політати, високо-високо, як метелик...” мріяла собі Кульбабка. А її сестрички квіточки тільки з неї сміялися: „Як же ти полетиш? Ти ж квітка, ми квіти не ходимо і не літаємо, а ростем, міцно тримаємось корінням до землі”. Та кульбабка не зважала і продовжувала мріяти...
А чутки про дивну мрію Кульбабки дійшли до лісової Феї. І лісова фея вирішила здійснити мрію кульбабки. Фея прилетіла до кульбабки, сіла на її ніжні жовті пелюсточки і запитала: „Чи це правда, Кульбабко, що ти мрієш літати?”. „Правда, – несміливо відповіла квіточка, – це моя найбільша мрія”. „Я можу здійснити твою мрію, – сказала лісова Фея, – але для того, щоб полетіти тобі доведеться спочатку померти...”. „Померти? Як це?, здивувалась кульбабка. А лісова фея пояснила: „Твій гарний жовтий зів’яне, засохне, але на його місці розквітне нова квітка, біла і пухнаста, як твоя душа.” Кульбабка задумалась на хвилинку, а тоді відповіла: „Добре, я згідна”.
І справді ще до вечора гарна жовта квітка зів’яла, але наступного дня кульбабка розквітнула новою квіткою: кругленькою, білою і пухнастою. А коли подув легенький вітерець, Кульбабка полетіла маленькими пушинками „Ой як гарно, я лечу-у-у-у...”, тішилась кульбабка, джмелі і метелики тільки дивувались. А там де падали білі пухнастики виростали нові кульбабки, які вміли літати.
Запитання:
- про яку квіточку казка?
- про що мріяла кульбаба?
- хто Їй допоміг?
- як кульбаба перетворюється?
- як вона може літати?

"ХВАСТЛИВА КУЛЬБАБКА"

Серед зеленого поля майоріли кульбабки, ромашки, волошки…
Над ними літали різнокольорові метелики. Кругом краса!
Якось долинула до однієї жовтоголової кульбабки розмова дідуся з онукою, яка збирала квіти для свого віночка.
- Дідусю, ця квітка - одне велике сонце, яке вранці будить мене, - промовила дівчинка і спрямувала свій погляд на кульбабку.
- Справді, Оленко, якщо уважно придивитися, то воно й так…
Вони пішли, а кульбабка все міркувала й міркувала, що навіть сон їй наснився, начебто вона – денне світило.
Загордилася. Хвалить-вихваляє себе цілісінький день.
- Я – сонечко! Подивіться, яка я гарна… Дякуйте мені, що поруч зі мною на полі зростаєте…
- Воно усім гріє, дає життя. А ти? – відповіла їй Ромашка, яка росла біля неї.
Сонце дивилося на них і мовчало.
А наступного дня жовтоголова перетворилася на диво дивне: жовта квiтка покрилася бiлим пухом, який зiрвав i понiс вiтер.
Уже ніхто з мешканців поля не пізнав хвастливу красуню. Де ж вона поділася?
Запитання:
- що сказала дівчинка про квітку?
- як почала себе поводити кульбаба?
- як вважаєш це гарна поведінка?
- що вранці відбулося з квіткою?

Легенда "СОНЯЧНА КУЛЬБАБА" 

Встало одного разу по весні Сонечко спозаранку, умилось теплим дощиком і пішло гуляти по небу. Дивиться - хороша земля! І ліси, і луки - все в зеленому вбранні, кожна травинка переливається. І все-таки чогось не вистачає.
- Щоб ще таке придумати? - запитало саме себе Сонечко. - Чим порадувати людей?
Змахнуловоно золотим рукавом - бризнули на землю сонячні порошинки, і засвітилися на луках, на стежках веселі жовті вогники - кульбаби. На мене схожі! - зраділо Сонечко. А сердита Зима неподалік ховалася в глухому лісі, в глибокому яру. Почула вона, що Сонечко сміється, і визирнула тихенько зі свого укриття. Дивиться - а в траві багато-багато маленьких сонечок світиться.
Ох, і розлютилася тут Зима! Махнула своїм срібним рукавом і запорошені веселі вогники снігом. А сама далеко на Північ пішла. З тієї пори братці-кульбаби так і хизуються: спочатку в жовтій сукні, а потім в білій пухнастою шубці.

Легенда "ТЮЛЬПАН"

Існує легенда, в якій розповідається, що в пуп’янку Тюльпана певний час перебувало людське щастя. Ніхто не міг дістатися до нього, бо він був щільно стулений. Ішли до тюльпана й старі, й молоді, та щастя не давалося в руки нікому. Та одного разу біля Тюльпана проходила жінка з маленьким хлопчиком. Вона давно мріяла подивитись на квітку, але й на думці на мала, що пуп’янок відкриється для неї. Аж раптом хлопчик вирвався з материних рук і підбіг до квітки. І сталося диво - пуп’янок розкрився. Квітка відгукнулася на дитячий сміх - розкрила свої пелюстки. Ця легенда про те, що саме дитинство - та пора у житті, коли нам так просто всміхається щастя.

Нетрадиційне малювання (мильними бульбашками)  кульбаби пропонує вихователь С. КОРОЛЬ.
Матеріали для роботи: гуаш, ємності з водою, трубочки для соку, пензлики, альбомні аркуші, шампунь, засіб для миття посуду, рідке мило.
1. Візьмемо пластикові ємності, в залежності від задуму роботи ємності можуть бути різних розмірів. У ємність наливаємо води, трохи шампуню або засоби для миття посуду чи рідке мило.
2. Додаємо гуаш. Все перемішуємо.
3. Опускаємо трубочку для соку в ємність і починаємо дути в неї до тих пір, поки над нею не підніметься мильна «шапка». Діти звикли пити з трубочок, тому, спочатку запропонуйте дитині потренуватися пускати бульки з звичайною водою.
4. Беремо аркуш паперу і прикладаємо до ємності з мильними бульбашками. Можна так зробити кілька разів, в залежності від вашого творчого задуму.
5. Ось такі відбитки виходять на аркуші паперу. Треба дати їм висохнути.
6. Тепер обведемо кожен відбиток пензликом.
7. Наші кульки схожі на пухнасті квіточки. Тому пензликом домальовували листя і стебла. Незвичайні мильні кульбаби виросли на нашій галявині.

Вихователь Г. ЇВЖЕНКО радить Вам намалювати квіти кульбаби способом  штампування та тюльпани за допомогою пластмасових виделок.

"ДІТИ СОНЦЯ"

Матеріали для роботи: фарби (акварель або гуаш), пензлик, вода, листок кольорового паперу (голубий, синій), картонна трубочка, ножиці.
1.У картонній трубочці зробіть надрізи довжиною 1,5см, відігніть їх. Цим будемо малювати пелюстки кульбаби.
2.Намалюйте на папері зеленою фарбою кущик кульбаб: листя, стебла. Біля кущика намалюйте травичку.
3. Пензликом нанесіть білу фарбу на надрізи трубочки і способом штампування малюйте пушинку-парашутик. Нанесіть жовту фарбу на надрізи і намалюйте квітку кульбаби.
Хай ці веселі сонечка зігрівають Вас.

"ТЮЛЬПАНИ У БАБУСИНОМУ КВІТНИКУ"

На квітник погляньте, діти,
Там козак стоїть між квітів.
Весь червоний-гордий пан.
Не козак це, а…(тюлпан)

Матеріали для роботи: білий папір, фарби акварель або гуаш, пензлик, звичайна не рельєфна гладенька виделка, вода, серветка.
1. Намалюйте стебло і листя тюльпана, можна декілька кущиків. 
2. На суху виделку нанесіть пензликом фарбу червоного кольору. Відпечатайте вгорі стебла квітку тюльпана. Змийте фарбу з виделки і витріть її насухо. Нанесіть фарбу іншого кольору і теж відпечатайте.
3. На палець пензликом нанесіть зелену фарбу і намалюйте травичку.
Ці веселі квіти подарують Вам весняний настрій.

  

Як створити друдли?
Для створення друдлів зовсім не потрібно вміти малювати. Будь-яка комбінація ліній вже може стати друдлом.
• друдли майже завжди однокольорові (хоча це й не обов’язково, але кольори зменшують кількість варіантів їх опису);
• друдли — це схематичні зображення, на них ніколи не малюють тварин, рослин, інших об’єктів, які легко впізнати, бо це зменшує кількість варіантів опису;
• зображення друдлів не перевантажують великою кількістю ліній, часто достатньо 2–4 лінії.
Коли діти вже набудуть певного досвіду опису намальованих друдлів, вони можуть спробувати створити і власні друдли, а потім з друзями придумати і описи до них.
Як грати? Демонструємо дитині зобра¬ження і ставимо ключове запитання: “Про що ти по¬думав, коли побачив цю картинку?”.
Малюки охоче пропонують свої варіанти відпо¬відей. Головне не забу¬вати запитувати: “Чому ти так подумав?”. Запропонуйте дітям домалювати той образ який побачили.
Так до крапель води можна домалювати хмарку – і вже йде дощ, до квадратика додаємо дах – і виходить будинок, кружечки з хвостиками перетворюються на яблучка тощо.
Коли показуєте друдл, повертайте його під різними кутами, щоб діти побачили якомога більше ракурсів цього зображення, щоб використати більше резервів обраного друдла. Використання друдлів сприяє розвитку асоціативного та творчого мислення, уяви, пам’яті, вчить знаходити нестандартні підходи до різноманітних задач.
Варто організувати ігри за темами, в межах яких дітям потрібно буде створити асоціативні образи. Наприклад: «Знайди друдл, який розповідає про (транспорт, посуд, меблі, комах, квіти)».

Гра «Чарівні перетворення друдлів» (Весняні квіти)

Мета: Вправляти дітей у встановленні схожості незакінчених ліній з певними предметами навколишнього та домальовувати їх.
Доцільно перед грою прочитати вірші про весняні квіти, розглянути ілюстрації.

На леваду я пішла б,
ціла купа там кульбаб –
ніби сонечка малі
посідали на землі.

У конвалії листки 
Заховали квіточки:
Білосніжні намистинки,
Як маленькі горошинки.

 Наче сонце серединка,
Пелюстків біла хустинка.
Знає бджілка і мурашка –
Звуть цю квіточку ромашка.

Червоний тюльпан,
Стоїть неначе пан.
На клумбі оселився,
Навесні він розпустився.

Тендітні проліски блакитні,
Такі ви милі і тендітні,
Немов дзвіночки весняні,
Гойдаєтесь серед снігів

Ось нарциси стали в ряд.
Певно, вийшли на парад?
Напарфумлені, біленькі,
У листочках зелененьких.

Я подумала про тюльпан, бо пелюстки схожі на овал.
Я подумала про ромашку, бо пелюстки приєднуються до серединки, як вушка зайчика.
Я подумала про конвалію, бо на стеблі так розміщуються квіточки.
Я подумала про нарцис, бо серединка квітки схожа на половинку овала з кружечком.
Я подумала про пролісок, бо у ного нахилене стебельце.
Я подумала про кульбабку, бо у неї багато тоненьких пелюсточок, як промінчики у сонечка.

Створіть пластилінову картину (барельєфне ліплення) власноруч "Чарівні квіти" разом з вихователем І.ГЕРАЩЕНКО.

Дякуємо батькам за чудові фото!