Казка дає прекрасну нагоду для усієї сім’ї об’єднатись, і провести чудовий вечір у захоплюючих подорожах неймовірними світами. Тому варто відкласти буденні справи, і почитати дитині. Вихователька Яневич Т.С. пропонує провести казковий та цікавий вечір в колі сім`ї.
В подорож чарівну ми рушаємо,
Вже казок багато знаємо!
Вліво- вправо повернемось,
Дружно за ручки візьмемось,
Наші очки загораються,
Наші личка посміхаються:
«Казкові двері відчиняються,
Чудова казка починається!»
Ігровий етюд «Тінь»
Дорослий разом з дитиною вирушають уявною стежиною казкового лісу. Дорослий попереду, а дитина – на два кроки позаду. Вона ваша «тінь». «Тінь» повинна повторювати всі рухи того, хто йде попереду.
Імітація виразних рухів, міміки названих персонажів
Колобка, який утік від діда і баби.
Козу – дерезу, яку щипнув рак.
Лисичку – сестричку після вдалого полювання.
Півника, який радіє, що знайшов колосок.
Пана Коцького, який щойно пообідав.
Вайлуватого ведмедя.
Зайчика, який всього боїться.
Мурашку – трудівницю.
Відгадайте персонажів улюблених казкових історій.
| Ой, набридло на віконці Все на сонечку сидіть. Я візьму і покочуся, Щоб побачить весь світ. (Колобок) ***** |
Двоє ціле літо гуляли, танцювали та співали. А як вовка злякались до третього сховались. (Троє поросят) ***** |
| Вигнав дід козу із хати — Та й пішла вона блукати: Всі козу ту виганяли, Рак козуню ущипнув, Зайцю хатку повернув. («Коза-дереза») ***** |
Знайшов півник колосок, Змолов борошна мішок. Спік негайно у печі Пиріжки та калачі. Мишенят не пригощав, Бо жоден з них не помагав. («Колосок») ***** |
| На городі виростала, Сили набирала, Непомітно, дуже швидко, Великою стала. Став тут дід усіх гукати Та красуню рвати. А цю казку, діти, ви Встигли відгадати? («Ріпка») ***** |
Маленьке, сіреньке, Біди наробило, Щось біле кругленьке Хвостиком розбило. Сумує бабуся і плаче, Дідусь витирає сльозу, А курочка кудкудаче: «Я вам золоте принесу!» («Курочка Ряба») ***** |
| Хто це в човнику пливе Й рибку матінці везе? І кого змія страшнюча З»їсти хоче більш за все? На лопату хто не сів? Хто Оленку загубив? І кого це гусенятко Принесло до мами й татка? («Івасик-Телесик») ***** |
Із соломи цей дружок, В нього смоляний бочок. Зловив зайця, лиску, вовка, Ще й ведмедя поволок. Від ножа щоб врятуватись, Постаралися вони. Для дідуся і бабусі Подарунки принесли. («Солом'яний бичок») ***** |
| Хто рубав у лісі дрова? Хто сидів в цей час удома? Хто наказував: Сиди! З лискою не говори!» Хто не слухався поради? Кого лиска знов украла? Хто кричав, як тільки міг, Щоб йому друг допоміг? Хто ці друзі? Що за казка? Розкажіть мені, будь ласка. («Котик і півник») ***** |
По лісу дід ходив, і її там загубив. Та добрі звірятка, зробили з неї хатку. (Рукавичка) ***** |
В казках бувають різні герої: добрі і злі, мудрі, хитрі, боязкі, уперті, працьовиті і ледачі, боязкі, тому слухаючи казку, дитина співпереживає героям, може плакати і сміятися разом із ними. Вона вчиться розрізняти емоції і почуття, озвучувати їх, називати своїми іменами.
Дидактична гра «Які вони»
Коза – Дереза ( вперта)
Мишенята Круть і Верть ( ледачі)
Івасик – Телесик (добрий )
Лисичка – сестричка (хитра )
Півник – Голосисте горлечко (працьовитий )
Їжачок – хитрячок (хитрий )
Колобок (радісний )
Зайчик – побігайчик (боязкий )
Двое ведмежат (жадібні )
Вовчище – сірий – божище (злий )
Саме під час таких ігор, перевтілюючись у казкового героя, малюк може спокійно розповісти про свої почуття, думки. Казки допомагають подолати страхи та невпевненість. Для дитини , яка не хоче ходити зранку до садочку, вередує, погано засинає або боїться темряви, є терапевтичні казки. Якщо ваша дитина боїться темряви почитайте їй «Казка про цуценя, яке боялося темряви» ("Я перемагаю страхи. Енциклопедія для малюків у казках" автора Олена Ульєва).
Казка про цуценя яке боялася темряви
Жило собі цуценя. Щовечора його мама вирушала вартувати будинок. А цуценя залишалася саме і дуже боялося! Адже коли сонечко лягає спати, приходить ніч і стає темно.
- Знову ця ніч! Бурчало цуценя. - Навіщо вона тільки приходить? І без неї добре. Довкола світло, усе видно.
«Треба її покарати! - якось вирішило воно. - Ось я на неї як загавкаю, як загарчу та й вижену! Злякається ніч, піде собі деінде, і не буде більше темряви.
Зраділо цуценя, що стало таким сміливим. І тільки-но сонечко почало ховатися за обрій - загавкало, загарчало щосили:
- Гав гав! Іди собі, ноче! Забирайся і темряву свою забирай!
- Йо-ой - розхвилювалася мама почувши галас цуценяти. - Чому ти волаєш на всю вулицю? Усі звірятка вже полягати спати. Навіщо ти їх лякаєш?
- Мамо! Це я ніч виганяю! Щоб не приходила більше, щоб мене не лякала і щоб більше ніколи не було темряви!
- От же, дурненький! - усміхнулася мама. - Чи знаєш ти, для чого потрібна темрява? Ану ляж у ліжко та накрийся ковдрою з головою. Ну як?
- Чудово! - Зраділо цуценя і вклалося верчиком. - Спокійно, затишно й безпечно. Оченята самі заплющуються й одразу хочеться спати.
- Отож-бо й воно! А ніч приходить, щоб усю землю накрити своєю чарівною ковдрою, заховати її від різних негараздів, заспокоіти всіх людей і дати їм поспати.
- То виходить що ніч добра?
- І ніч добре, і темрява добра . Темрява - це всього-на-всього чарівна нічна ковдра. А під ковдрою нестрашно ж - затишно й добре.
Відтоді цуценя не боялося ночі, чекало на неї нетерплячіе. Коли ж вона нарешті прийде, Принесе свою добру темряву та вкладе його спати.
Допоможіть їй побороти свої страхи! Це дуже просто. За допомогою казки малюк дізнається, як можна страх подолати, а мудрі поради підкажуть йому, як правильно це зробити
Дуже важливо, щоб ви вибрали для казкотерапії потрібний час і місце. Наприклад, якщо дитина схвильована, засмучена, налякана (сталася якась неприємна ситуація), захоплюючі історії в цьому випадку будуть тільки дратувати. Вона не зможе засвоїти інформацію і буде вважати, що це для неї чергове покарання.
Тому виберіть найбільш відповідний час, коли у малюка буде гарний настрій. Підготуйте необхідний "антураж" у вигляді затишної кімнати, приглушеного світла, ненав'язливої та приємної музики. Налаштуйте дитину на потрібну ситуацію, підготуйте для прослуховування захоплюючі історії. Оголосіть, що зараз починається найцікавіше проведення часу (вигадайте характерні фрази або слова, як це заняття буде називатися), обійміть дитину, поцілуйте і починайте читати.
Що робити, якщо дитина боїться темряви?
*Слідкуйте за тим, що кажете дитині. Підтримуйте її, не заводьте розмови про монстрів та щось подібне
*Якщо про свої страхи хоче поговорити сама дитина, вислухайте її
*Спробуйте конкретизувати страх і пограти з ним
*Грайте у темряві в різні ігри та забавки
*Зробіть дитячу кімнату / куточок затишним
*Придумайте іграшку – компаньйона, із якою веселіше, і яка є талісманом
*Використовуйте дихальні вправи
*Підтримуйте тактильний контакт із дитиною, обіймайте її частіше
*Розповідайте та складайте власні казки, де головний персонаж «Темрява», із якою можна подружитися або перемогти.
*Пограйте у гру «Звірята в нірці . Сховайтеся під ковдру, наче ви маленькі зайчата чи лисенята. Можна розповідати одне одному цікаві історії, співати пісеньки, просто розмовляти. Це так захопливо! Це допоможе дитині поступово подружитися з темрявою. Адже це геть не страшно, а навіть весело.
Вправа «Я не боюсь!»
Страх живе тільки в напруженому тілі, а якщо розслабитись, то страх швидко покидає нас, бо йому більше ніде жити. А ще страх боїться сміливих слів:
«Я нічого не боюся!»
- Давайте спробуємо це показати через виразні рухи і міміку:
Напружились, долоньки стиснули в кулаки, затамували подих, а тепер розслабили все тіло, руки, ноги і сказали:
«Тікай від мене страх, я нічого не боюсь!»
