Птахи – невід’ємна частина природи, окраса будь-кого куточка землі. Недарма поети і композитори всіх часів і народів присвятили птахам, особливо жайворонкові та соловейкові, свої твори.

У роботі по ознайомленню дітей з птахами необхідно використовувати різні методи в комплексі, правильно поєднувати їх між собою.
Спонукайте дітей до спостереження за птахами і вони дізнаються багато цікавого та нового. Адже, основні знання про птахів і відомості про догляд за ними діти отримують під час прогулянки. Допоможуть ознайомитися з птахами - різноманітні ігри, художня література. Дуже важливо привчати дітей до певних правил поведінки у спілкуванні з птахами. Дітей потрібно не тільки знайомити з птахами, але й дбайливо ставитися до них, помічати красу природи, насолоджуватися мелодійним співом пташок.

Ой весна, весна, днем красна
Що ти нам принесла!
Принесла вам літечко
Щоб родило житечко.
А ще принесла я вам свято "День зустрічі птахів”, бо яка ж то весна, коли не чути голосного щебетання пернатих. Віддавна вважали, що тепло приносять саме перелітні птахи.
У давнину люди помічали, що прихід весни пов’язаний із поверненням із вирію птахів, тому вірили, що саме птахи приносять її на своїх крилах. 
Обряд зустрічі птахів влаштували 22 березня на свято Сорока святих. Напередодні випікали 40 фігурок у вигляді птахів їх називали "жайворонками” чи "голубами”.
Рано-вранці діти брали частину цього печива і підвішували його на фруктових деревах, хай жайворонок летить та співає – про «теплий дощ на врожай», про «сонце », про весну, тепло і радість. Решту тримали при собі цілісінький день: хто садив пташку собі на голову, хто піднімав у долоньці поближче до сонця, та приказували:
"Пташок викликаю
З теплого краю
Летіть соловейки
На нашу земельку
Спішіть ластівоньки
Пасти корівоньки"
Чому така увага саме до цього птаха? Тому, що він прилітає одним з перших і є справжнім благовісником весни. Спів жайворонка в полі особливо незвичайний і дивний, тому в українських веснянках звертаються до цього птаха.
У порівнянні з іншими слов’янськими народами, в українців дещо менше магічних закликань весни, проте більше збереглося звичаїв та примовок, пов’язаних уже з прильотом птахів. Так, стежачи за польотом жайворонків, селяни ворожили на врожай: якщо птахи летять високо над землею, то це вони «до Бога летять молитися», — буде врожай на збіжжя. Якщо ж низько — то це вони «загубили ціп по дорозі», — отже, нічого буде молотити.
Побачивши першу зграю диких гусей, діти кидали вгору солому, примовляючи: «Гуси, гуси, нате вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко!», або «Гуси, гуси, вам на гніздо, а нам на тепло!». Подібні заклички вигукувалися до ластівки («Як побачиш ластівку, візьми жменю землі, кинь за нею і скажи: «На тобі, ластівко, на гніздо, щоб швидше весна приходила!»). «Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!» — гукали діти, що мали личка в ластовинні, і бігли вмиватися весняною водою.
Також виготовляли пташок-мотанок які мали назву " Великодній жайворонок" іх розвішували на деревах, прикрашали ними оселю, кошик на Великдень, дарували друзям, рідним.
Щоб зробити таку пташку не треба ні багато часу, ні особливих матеріалів. Клаптики кольорової тканини (три квадратики різних розмірів) завжди знайдуться у домі, а ще червона нитка ( як відомо. червоний колір – оберіг, тож ваша пташина ще й охоронятиме вас від зла), трішки синтепону чи обрізків тканини (як наповнювач для голівки), гарний настрій, добрі думки. 
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!..

Вивчіть вірші за допомогою мнемотаблиць.
Етапи роботи над вивченням віршів за допомогою мнемотаблиці.
1. Виразне читання вірша.
2. Повторне читання вірша дорослим з опорою на мнемотаблицю (послідовне розглядання квадратів).
3. Запитання за змістом вірша.
4. Пояснення значень незрозумілих слів у доступній для дитини формі.
5. Читання дорослим окремо кожного рядка вірша і повторення його з опорою на мнемотаблицю.
6. Відтворення дитиною вірша з опорою на мнемотаблицю.

Інтелектуально-мовленнєві завдання:
1.Назви слово:
- Хатка для шпаків - …
- Птах, який приносить весну - …
- Житло, звіте з гілочок - …
- Птах який красиво співає - …
- Птах, який лікує дерева -…
2. Поміркуй:
- Чим схожі та відмінні дупло та гніздо?
- Дощ не попаде в гніздо чи в шпаківню?
- Чому пташенят із гнізда не можна брати в руки?
- Чия пісня приємніша – солов’я чи ворони?
3. Продовж речення:
- У шпаківні оселились…;
- Дзьобом вибиває комах зі стовбура…;
- У лісі чути спів…;
- У гніздечку з’явились жовтороті…;
- Під стріхою будують гнізда…;
4. Назви:
- Які птахи повертаються навесні в рідні краї?
- Які птахи зимують в Україні?
- Які птахи живуть в лісі?
- Яких птахів можна зустріти в місті?
- Яке житло птахи будують собі самі?
- Яке житло пташкам будує людина?

Загадки про птахів:

Пташки прилетіли, до гри запросили
Світить тепле весняне сонечко запрошує нас побавитися на галявині й привітати пташок, що повернулися додому.
Народні рухливі ігри
«Голуби»
Учасники гри стають у коло, один голуб – посередині. Усі діти ідуть в один бік, а голуб – у протилежний. Гравці співають, голуб імітує слова пісеньки:
Летів голуб попід хмари, шукаючи собі пари.
- Ой голубе, голубоньку, візьми собі ластівоньку.
- Ти голубе, чого тужиш? Вибирай сам, кого любиш.
- Ой голубе, голубоньку, візьми собі ластівоньку.
Летів голуб по вулиці, збираючи в дзьоб пшениці.
- Що назбирав у дзьобик, - своє, а ми собі обидва є.
За цими словами всі стають по двоє, голуб також старається знайти собі пару. Той, хто залишиться один, стає голубом, і гра продовжується. При кожному повторені учасник повинен підбирати собі іншу пару й рухатись у колі в протилежному напрямку. Кількість гравців має бути непарною.
«Гуси, гуси додому!»
Не думайте, що ці гуси були собі страшки та й годі, бо тікали од вовка. Вони ж були ще невеличкі гуси, майже гусенята, а вовк той, звісно, і страшний, і здоровенний.
Тим вони й мусили бігти. Та хоч і бігли, то проз вовка бігли, на полі ночувати не лишалися! Ото ж бо й не були такі страхополохи, як хтось би міг подумати. А ноги такі прудкі мали, що й вовкові заздро ставало. Недарма ж і почали в цих гусей гратися.
Отак. Беруть довгу лозину і двоє дітей міряються — беруться по черзі руками від одного кінця до другого. Чия рука вкінці вийде зверху, той буде за матір гусям, а чия знизу — той вовк. Мати виряджає гусей — усіх дітей — на пасовисько (з одного краю галявини в другий), і вони починають «пастися». Вовк одходить далеченько вбік. Мати враз гукає:
— Гуси, гуси, додому!
— Чого? — озиваються гуси.
— Вовк за горою!
— Що він робить?
— Гуси скубе!
— Які?
— Сірі, білі, волохаті!
Тікайте прудко до хати!
Тут усі гуси — в ноги! А вовк — навперейми, аби когось упіймати. Та довгенько йому доводиться попобігати, поки зловить якого гусачка! Ну, а як уже зловить, тоді одводить до себе за гору, а сам кидається за іншими. Як усіх переловить або вже дуже втомиться, тоді вибирають іншого вовка та матір і граються далі.
«Птахи»
Діти називають себе іменами птахів і сдають на відкритому місці. Одна дитина підходить до них і каже: - Дайте мені голуба. Той, хто називається голубом, встає і біжить, а ведучий його доганяє. Як «голуб» не встигне сісти на своє місце і впіймається, то стає на міце ведучого, а той сідає, і так гру продовжують, поки не втомляться.
«Шпаки»
На одному боці майданчика накреслені кружечки (діаметр 1 м) — «шпаківня» Усі діти — «шпаки», кількість їх непарна, тоб¬то на одну дитину більше, ніж накреслено кружечків, а у «шпа¬ківню» може «залітати» тільки двоє «шпаків». Дорослий:
Навесні пташки чарівні
Оселились у шпаківні.
Пір’ячком виблискують,
Пісеньки висвистують!
На слова дорослого: «Шпаки летять!» діти, наслідуючи політ шпаків, бігають майданчиком урозтіч. На слова «Шпаки приле¬тіли!» вони біжать до «шпаківень». Вважається, що дитина, яка спізнилася зайняти місце в «шпаківні», програє. Коли всі діти стануть у кружечки, дорослий говорить:: «Шпаки полетіли». Діти знову бігають, а за сигналом займають місце у будь-якому кружечку. Програє той, хто спізнився.
«Зозуля»
Дитина сидить на стільчику (високому кубику) спиною до інших дітей, вона — ≪зозуля≫. Діти на слова вихователя ≪По гайочку погуляємо, зозулю пошукаємо≫ розходяться по всьому приміщенні. Дитина-≪зозуля≫ кує: ≪Ку-ку, ку-ку!≫. Діти зупиняються.
За сигналом дорослого одне з дітей кує: ≪Ку-ку, ку-ку!≫. ≪Зозуля≫ знову повторює: ≪Ку-ку, ку-ку!≫ Та сама дитина відповідає зозулі: ≪Ку-ку, ку-ку!≫. ≪Зозуля≫ повертається і відгадує. Якщо відгадає, ця дитина стає ≪зозулею≫.айперше магічне дійство заклинання весни полягало в імітації польоту птахів. Тому головним засобом заклинання в усіх слов’янських народів вважається випікання з тіста«жайворонків із розпростертими крилами.