Кругообіг повсякчасно
На Землі вода веде.
Тож з водою всім прекрасно
І біди нема ніде!

Дошкільний вік - це найкращий час для ознайомлення з важливими природними процесами, наприклад, з кругообігом води в природі. Як же краще пояснити маленьким дошкільникам, в чому особливості цього процесу, і яка його роль в житті планети? В цьому питанні вам допоможе виховаль Пивовар О.В. Свою розповідь необхідно почати з роз'яснення, що ж таке питна вода? Поясніть, що це життєво важлива речовина складається з двох елементів - кисню і водню. Природно, дітям такі хімічні терміни зараз ні до чого, тому спробуйте інтерпретувати цю думку. Наприклад, ви можете придумати хімічних елементів смішні імена - кисень і водень. Розкажіть, що вони живуть у воді, і не забувайте свою розповідь доповнювати зображеннями – дітлахи краще сприймають візуальну інформацію.
Тепер, коли дитина знає, що таке вода, почніть свою розповідь про її кругообігу в природі. Тільки пам'ятайте, все повинно бути максимально доступно для дитини.
Нехай цей природний цикл буде такою собі подорожжю кисню і водню з землі на небо. Коли на вулиці тепло, воду в небо притягує сонечко. Там наші два героя з'єднуються з хмаринками, щоб потім у вигляді дощу знову потрапити на землю. Взимку ж, водичка повертається на поверхню землі у вигляді сніжинок.
Як тільки пригріє сонце, калюжі після дощу знову випаровуються, а сніг - тане. І наші герої знову відправляться в свою подорож.
Дуже важливо пояснити дитині, що ключова роль у кругообігу води відведена саме сонечку. Саме його промені змушують кисень і водень підніматися в небо….
Гра "Лабіринт"

Дидактична гра "Чим корисний дощ?"
Мета: вчити дітей аналізувати таке явище як дощ, знаходити позитивні та негативні сторони та умови, при яких він виникає, розвивати креативність, пам'ять, логічне мислення, мовлення, виховувати спостережливість.

Вправи для підготовки руки дитини до письма

Вірші про воду
Жива вода дає життя
Всьому живому в світі.
Якщо живе жива вода,
тоді земля у цвіті.
*****
Л. Вознюк. Непосида.
Непосидливій водичці
любо плинути у річці,
гомоніти у струмочку,
відпочити у ставочку.
А як сонечко пришкварить,
непосида небом марить,
щоб хмаринкою за вітром
мандрувати понад світом.
Та не зовсім все так сталось,
як омріялось-гадалось:
за сосну перечепилась
і дощем униз пролилась.
– Дощик, дощик! — раді діти.
Нам полив дерева, квіти!
І з хмариночки водичку
повернув у нашу річку.
*****
Була думка у Тимка
Із моря напиться,
Та попробував — гірка,
Солона водиця.
— Тому, — каже, — води є
У морі багато,
Що ніхто її не п’є, —
Вона гіркувата!
*****
А вода — це справжнє диво!
Як прожити без води?
З нею ми завжди щасливі,
З нею в нас нема біди.
Є вода — ростуть рослини:
Ліс, сади, рясні поля.
Це чудово для людини
І радіє вся Земля!
Екологічна казка «Все живе потребує воді
Жив був заєць. Як-то раз він вирішив прогулятися по лісі. День був дуже похмурий, йшов дощ, але зайчику це нітрохи не заважало зробити ранкову прогулянку по рідному лісі. Йде зайчик, гуляє і друг йому назустріч йому їжачок не голови не ніжок.
- «Здрастуй їжачок! Ти що такий сумний?»
- «Здрастуй зайчик! А чому радіти, ти подивися яка погода, всі ранок дощ іде, огидне настрій».
- «Їжачок, ти уяви, що було б, якби взагалі не було дощу, а завжди світило сонце».
- «Було б здорово, можна гуляти, співати пісні, веселитися»!
- «Ага їжачок, як би не так. Якщо не буде дощу, всі дерева, трава, квіти, все живе засохне і загине».
- «Та ну заєць, я тобі не вірю».
- «А давай перевіримо»?
- « Та як же це ми будемо перевіряти»?
- «Дуже просто, ось тримай їжачок букет квітів, це тобі подарунок від мене».
- «Ой спасибі зайчик, ти справжній друг»!
- « Їжачок і ти мені подаруй квіти».
- «Так запросто на тримай».
- А тепер їжачок прийшов час перевіряти. Зараз ми підемо кожен до себе додому. Я поставлю свої квіти у вазу і наллю туди воду. А ти їжачок теж постав квіти у вазу, але воду не наливай».
- «Добре заєць. До побачення!»
Минуло три дні. Заєць як завжди вийшов прогулятися по лісі. В цей день світило яскраве сонце і зігрівало своїми теплими промінчиками. Гуляє зайчик і раптом на зустріч йому їжачок не голови не ніжок.
- «Їжачок, ти що знову сумуєш»? Дощ вже давно закінчився, сонечко світить, пташки співають, метелики пурхають. Ти повинен радіти».
- «Так чому заєць радіти. Квіти, які ти мені подарував, засохли. Мені так шкода, це ж був твій подарунок».
- «Їжачок, а ти зрозумів чому твої квіти засохли»?
- «Звичайно зрозумів, тепер я все розумію. Вони засохли, тому що знаходились у вазі без води».
- «Так їжачок, все живе потребує воді. Якщо не буде води, все живе засохне і загине. А дощ - це крапельки води, які падають на землю і живлять всі квіти, рослини. Дерева. Тому потрібно радіти всьому і дощику і сонечку».
- «Зайчик, я все зрозумів, дякую. Пішли разом гуляти по лісі і радіти всьому навколо»!
Казка «Краплини мандрівниці»
Жили в річці сестрички - краплини. Хороше було їм разом весело, та захотілося їм помандрувати. Пригріло сонечко і полинули краплинки в небо. Закохались і полетіли наввипередки з вітром. А тоді зібрались разом водити хоровод і стали легкою хмаркою. Все нові і нові краплини – сестрички приєднувались до хмарки і стала вона дуже важкою.
Не витримала і порвалася, полився на землю дощик. Падали краплини до рідної річки,на землю. Одні напували рослини,інші протікали крізь ґрунт і пісок до шару жовтої глини і текли підземними водами до своєї річки. Та коли опинилися вдома, не могли всидіти, їх тягло в мандри. І полетіли краплі знову в небо.
Казка "Краплина води"
Був жаркий липневий день. До колодязя під високим дубом наближалася група школярів. Вони поверталися з туристського походу. Їм дуже хотілося пити. І чим ближче був колодязь, тим більше прискорювали вони крок.
А з другого боку до колодязя наближалася бабуся. Вона йшла здалека, дуже втомилася. І бабуся, й туристи підійшли до колодязя одночасно.
На зрубі стояло відро з холодною водою. Діти оточили його й один за одним пили воду. А бабусю відтіснили. Вона відійшла до дуба й зажурено стояла, схилившись на дерево.
Коли туристи напилися води й пішли собі, глянула бабуся їм услід і задумливо похитала головою. Той, хто поспішить випити краплину води перш ніж нап’ється дідусь, бабуся, батько, мати, виросте негідником.
Прислів’я та приказки про воду
Під лежачий камінь вода не тече.
Хліб та вода — козацька їда.
З вогнем не жартуй, воді не вір.
Вгадує, як у воду дивиться.
Везе з роси й з води і з усякої калабані.
Де є вода, там є верба.
За друга — у вогонь і в воду!
їв чистій воді не відмиєшся!
Плаває, як сокира на воді.
Як є хліб та й вода, то нема голода.
Як напився водиці, відвернувся від криниці.