Критичне мислення – це здатність людини (природна або вихована до самостійної оцінки явищ навколишньої дійсності, наукових знань, думок, тверджень інших людей, уміння бачити їхні позитивні та негативні сторони, а також прагнення до кращого, більш оптимального розв’язання проблем,перегляду догм, стереотипів, традицій. 

Дитині важко осягнути все й одразу,тому критичність мислення в дітей формується поступово і є результатом роботи дорослого і малюка з року в рік. Щоб діти любили книжку, та були наділені всіма ознаками критично-мислячої людини треба створити для них такі умови в яких вони б розуміли,що художні твори це сучасно, цікаво, науково. Забезпечити дитині такі умови в яких вона змогла б відчути себе в ролі автора, щоб вона не боялася фантазувати, доповнювати, творити. Щоб в дошкільнят сформувалося чітке розуміння того, що книжка це не тільки буденно і сіро, а ще це джерело радості, задоволення, пізнання.
До вашої уваги вихователька Шевченко В.А. пропонує матеріал, який допоможе розвити у дітей критичність мислення.
Прочитайте казку з використанням технології «Кероване слухання» та «Слухання з передбаченням».
Завдання : Прочитати заголовок. Дитина повинна поміркувати про, що може розказуватися у цій казці

ХІБА МОЖЕ БУТИ ІНАКШЕ? 

Серед лісу, на старенькій липі, мешкала родина бджіл, а під деревом, на землі, жив тетерук. Був він немолодим і постійно чимось незадоволеним.
Запитання: Де мешкала родина бджіл? Яким був тетерук? Висловіть свої припущення – чому тетерук був постійно чимось незадоволений.
- Згову гудуть, - бурчав вранці на бджіл.
Запитання: Як ви думаєте – що відповідами бджоли тетеруку?
- Ми ,дядьку ,летемо нектар збирати, - привітно пояснювали сусіду смугасті комахи.
- І чого їм вдома не сидиться? - знизував крилами птах.
Працьовиті бджілки на непривітний характер сусіда не зважали, а за потреби завжди йому допомагали.
Одного ранку, як завжди, смугасті полетіли збирати нектар.
І тут до дерева підійшов ведмідь.
Запитання: Як ви думаєте – що зацікавило ведмедя? Що трапилося далі?
- Зараз я досхочу поласую медом! – облизнувся лізучи на дерево.
«Та ти до бжділ у «гості», - єхидно хмиктув тетерук, - Так їм і треба, а то літають тут – дзижчать…»
Коли працелюбні комашки повернулися, то побачили, що всі їхні запаси знищені…
- Як так, - допитувалися бджоли в тетерука.- Чому ви на допомогу не покликали? Чому галас не здійняли
Запитання: Що відповів тетерук?
- Я спав і нічого не чув, - пробурмотів птах.
Завдання: Придумайте кінцівку казки.

ЗАЙЧИК І ВЕСНА

Був гарний, погожий, весняний день. Маленький зайчик сидів під кущем і дивився на свій старенький кожушок.
Запитання: Якого кольору був старий кожушок у зайчика? Який настрій був у тваринки?
- Ой горе мені, плакав будолашний, - сніг розстав, ніде заховатися, скрізь видно мій білий кожушок.
Запитання: Як ви думаєте – хто б міг допомогти зайчиковиному горю?
Що має статися, щоб він зрадів?
Ласкаве сонечко побачило заплакане зайченя, витерло йому промінчиком сльози і пообіцяло допомогти.Воно звернулося до весни. Уважно вислухала вона сонечко і вирушила на пошуки зайчика. Де проходила, там зеленіла трава, розквітали дерева, щебетали пташки. Усе раділо весні-чарівниці.
Нещасне зайченятко , яке сиділо під кущем на купці сірого снігу, раптом із жахом побачило, як останній сніг розстанув, і навколо розквітли проліски. Тремтячий зайчик підвів голову і помітив дівчину незвичайної вроди.
Завдання: Розкажіть, як ви уявляєте собі Весну – чарівницю.
- Ти хто? – зачаровано запитав зайчик.
- - Я – весна, лагідно відповіла дівчина, - сонечко розповілопро твою біду. Ось дивись. Це тобі.
Вона простягнула йому гарненький сірий кожушок.
- Дякую, тобі, Весно! – закричав зайчик. – Тепер ніхто не побачить мене серед кущів!
Одягнувши, нового кожушка, щасливий зайчик зник у лісі. А весна чарівниця помандрувала далі, даруючи всім радість і втіху.
Завдання: Придумайте, кого міг зустріти в лісі зайчик. І яку історію розповів друзям.
Дидактична гра «Казковий потяг»
Мета: закріпити знання дітей про народні та авторські казки. Вчити салостійно синтезувати сюжет казки, розвивати спостережливість, критичність мислення. Любов до художніх творів.
Завдання: 1. Сформувати потяг з українських народних казок.
2. Сформувати потяг з авторських казок.
3. Назвати казку та її героїв.
4. Сформувати потяг в довільному порядку, і спробувати створити нову казку з використанням гкроїв у вагончиках.
5. Розкажіть казку з того місця що зображено не ілюстрації
( які події відбувалися до, з чого все почалося).

Рекомендації: картинки можуть бути основою для створення 3 – D кнажки, та введення нових персонажей в твір. Що допоможе дитині відчути себе автором, навчить фантазувати, та подорожувати по захопливій країні казки.